Резидуальний серцево-судинний ризик, пов’язаний з ожирiнням

Ожирiння – це хронiчне захворювання, яке викликає патологiчнi змiни, пов’язанi з серцево-судинними захворюваннями.¹ Надлишкова жирова тканина та її дисфункцiя є рушiєм запалення та появи iнших субклiнiчних маркерiв ССЗ.^2,3 Патофiзiологiчнi процеси, якi вiдбуваються ще до того, як порушення обмiну речовин стають очевидними, свiдчать про те, що для багатьох пацiєнтiв з надлишковою вагою та ожирiнням розвиток метаболiчних розладiв та ССЗ – це лише питання часу.^4,5

Ожирiння здiйснює як прямий, так i опосередкований вплив на розвиток серцево-судинних захворювань (ССЗ): воно напряму сприяє розвитку факторiв серцево-судинного ризику, у тому числi артерiальної гiпертензiї, дислiпiдемiї, iнсулiнорезистентностi та цукрового дiабету.^6,7 У той же час, нещодавно було показано, що ожирiння, як хронiчне та прогресуюче захворювання само по собi, є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, незалежно вiд наявностi iнших метаболiчних порушень.^1,4,8,9

Люди, якi не мають жодних факторiв метаболiчного ризику, таких як артерiальна гiпертензiя, дислiпiдемiя або цукровий дiабет, i якi в iнших аспектах є здоровими, але мають надлишкову вагу чи ожирiння, все одно знаходяться в групi ризику розвитку серцево-судинних захворювань просто через свою надлишкову вагу.^4,8

Високий iндекс маси тiла (ІМТ) на сьогоднi випередив палiння в рейтингу модифiкованих факторiв  ризику розвитку ССЗ.

Ожирiння є важливим модифiкованим фактором ризику, на який можна впливати на рiвнi первинної ланки медичної допомоги, аби допомогти пацiєнтам знизити серцево-судинний ризик, вплинути на перебiг захворювання, а також полiпшити клiнiчнi результати з точки зору цукрового дiабету, артерiальної гiпертензiї та дислiпiдемiї.^10,11

Щоб дiзнатися бiльше про ускладнення, пов’язанi з дiабетом, натиснiть тут.

Нещодавнє масштабне популяцiйне дослiдження показало, що будь-який рiвень надлишкової ваги пов’язаний зi стрiмким зростанням ризику iнфаркту мiокарда, iнсульту i серцевої недостатностi, оскiльки пiдвищення ІМТ збiльшує загальний серцево-судинний ризик.⁸

Дослiдження, у якому взяли участь приблизно 3,5 мiльйона людей, якi пережили 165 302 епiзоди серцево-судинних захворювань упродовж перiоду подальшого спостереження середньою тривалiстю 5,4 року, показало, що люди з ожирiнням, якi вважаються метаболiчно здоровими, все одно мають пiдвищений ризик розвитку коронарної хвороби серця, порушення мозкового кровообiгу та серцевої недостатностi, порiвняно з людьми з нормальною масою тiла без факторiв метаболiчного ризику. Цi данi переконливо свiдчать про необхiднiсть своєчасного втручання лiкарiв з метою лiкування ожирiння.⁸

Дане дослiдження поставило пiд сумнiв теорiю метаболiчно здорового ожирiння, коли людина може мати високий ІМТ, який не пов’язаний iз жодним порушенням обмiну речовин, та показало, що люди з ожирiнням залишаються в групi пiдвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань, навiть якщо у них не спостерiгається метаболiчних розладiв.^5,8

Ожирiння змiнює функцiонування жирової тканини таким чином, що у пацiєнтiв з ожирiнням спостерiгається дегенерацiя маркерiв запалення, що призводить до системного запалення.^2,3 Надлишкова вага у формi жирової тканини спричинює системне запалення через вивiльнення прозапальних цитокiнiв та хемокiнiв, що їх виробляє дисфункцiональна жирова тканина.² Системне запалення знижує секрецiю iнсулiну та засвоєння глюкози, внаслiдок чого розвивається iнсулiнорезистентнiсть. Системне запалення також порушує обмiн холестерину i зумовлює формування атеросклеротичних бляшок в артерiях, в результатi чого розвивається атеросклероз та пiдвищується ризик серцево-судинних захворювань.²

Крiм того, не вся зайва вага є однаковою. Показано, що вiдносно бiльша окружнiсть талiї, яка свiдчить про бiльшу кiлькiсть жирових вiдкладень в областi живота, або вiсцеральне ожирiння, є сама по собi ще одним незалежним фактором серцево-судинного ризику.^4,12 Так, у результатi проспективного дослiдження, у якому взяли участь бiльш нiж 7 000 людей, було виявлено, що бiльша окружнiсть талiї пов’язана з вищим ризиком серцево-судинних захворювань на всiх рiвнях ІМТ, у тому числi для людей у нормальнiй ваговiй категорiї.⁴

Системне запалення вiдiграє важливу роль у розвитку серцево-судинних захворювань. Це пояснює, чому навiть коли досягнуто оптимального контролю метаболiчних порушень за допомогою лiкарських засобiв, у пацiєнтiв через наявнiсть надлiшкової ваги все одно залишається резидуальний серцево-судинний ризик.¹³

Було показано, що навiть коли пацiєнти з надлишковою вагою чи ожирiнням застосовують фармакологiчну терапiю для контролю факторiв серцево-судинного ризику, у них все одно спостерiгається вищий рiвень субклiнiчних маркерiв ССЗ, нiж у людей без надлишкової ваги чи ожирiння. Цi маркери включають вищий кальцiєвий iндекс коронарної артерiї (ступiнь кальцифiкацiї коронарних артерiй), бiльшу масу мiокарда лiвого шлуночка та значне потовщення стiнок сонної артерiї.⁷

Незважаючи на сучасне лiкування артерiальної гiпертензiї, дислiпiдемiї, цукрового дiабету та фiбриляцiї передсердь та використання принципiв доказової медицини, пацiєнти з надлишковою масою тiла чи ожирiнням зберiгають додатковий резидуальний ризик смертi вiд коронарних подiй чи ризик розвитку нефатального iнфаркту мiокарда, або фатального чи нефатального iнсульту.^2,3,14

Зменшення маси тiла пов’язано зi зниженням запалення жирової тканини та системного запалення i може допомогти пацiєнтам знизити цей резидуальний серцево-судинний ризик.¹³

Детальнiшу iнформацiю про ожирiння i захворюванiсть на ССЗ та смертнiсть вiд них можна прочитати тут.